ТЕМА №3.2. Допит в суді.
Суть: Першим допитувати найслабшого свідка, який може змінити позицію у справі.
Застосування: Свідки допитуються окремо. Недопитані свідки не можуть зноситися із допитаними. Якщо у справі є декілька свідків, то найкраще першим допитати свідка, який у психологічному плані є найслабшим. Отриману від нього інформацію можна використовувати для психологічного впливу на свідків, шо допитуватимуться пізніше.
Відповідно до ч. 10 ст. 180 нового ЦПК, кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін. Тому допитаний раніше свідок чує, що пояснює наступний свідок.
Під час допиту другого свідка потрібно дати йому зрозуміти, що попередній свідок дав повну та правдиву інформацію, а зараз її треба просто підтвердити. Свідок, який збирається давати неправдиву інформацію, запанікує і буде шукати зорового контакту із допитаним свідком чи іншою стороною. Оскільки вони не мають права підказувати, свідок потрапляє у психологічну пастку. Він боїться давати будь-які показання, оскільки вони можуть не збігтися із показаннями іншої особи. У цей момент потрібно нагадати про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. В такій ситуації починає спрацьовувати інстинкт самозбереження. В абсолютній більшості випадків свідок почне давати правдиві показання. Логіка проста: якщо показання не збігаються, то відповідатиме той, хто сказав неправду.
Відповідно до ст. 177 нового ЦПК, порядок (насамперед, послідовність) дослідження доказів, зокрема допиту свідків, встановлює суд залежно від змісту спірних правовідносин. Тому для встановлення бажаної черговості допиту потрібно заявити відповідне клопотання.
4. Одночасний допит декількох свідків, повторний допит свідка
Суть: Якщо показання свідків суперечать одне одному, потрібно встановити причину.
Застосування: У ч. 12 ст. 180 нового ЦПК передбачено можливість одночасного допиту свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях. Порядок проведення цієї процесуальної дії нормами цивільного процесуального законодавства не регламентується. Через це очна ставка практично не використовується. Вважаємо, що тут має застосовуватися аналогія закону. Очну ставку потрібно проводити за правилами, встановленими КГІК України.
Саме лише загроза одночасного допиту може стати емоційним поштовхом до зміни свідком своїх показань.
Якщо суд відмовив в одночасному допиті, в апеляційній скарзі можна буде покликатися на неповне з'ясування обставин справи або неправильну оцінку доказів судом.
Замість очної ставки в судах використовується інший спосіб встановлення істинності показань - повторний допит свідка. Відповідно до ч. 11 ст. 180 нового ЦПК свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.
Під час повторного допиту у свідка слід з'ясовувати причини розбіжностей його показань з іншими доказами у справі. Доцільно наполягати на повторному допиті в тому самому судовому засіданні, що б свідок не мав можливостей обдумати свої нові показання, в тому числі узгодити їх з зацікавленими учасниками процесу.
5. Залучення свідка до процесу дослідження інших засобів доказування.
Суть: Свідок не буде давати неправдивих показань, якщо їх неправдивість є очевидною. Свідок буде захищати правдивість своїх показань.
Застосування: Відповідно до ч. 11 ст. 180 нового ЦПК, під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд. Ця норма дозволяє перетворити свідка на активного учасника процесу, який повинен лише відповідати про те, що він особисто бачив, але й аналізувати, які відомі йому обставини узгоджуються з іншими фактами.
Якщо незаінтересований свідок впевнений у своїх показаннях, то після виявлення істотних суперечностей у фактах, про які він стверджував, його впевненість зменшиться або він почне переконувати суд в тому, що саме його показання є істиною. В такому разі свідок стає активним учасником процесу із специфічною метою - доказати, що він правий. Він втягується не в свою гру, втрачає об'єктивність і діє вже на стороні позивача або відповідача.
Цей тактичний прийом дозволяє використати свідка для дослідження інших доказів і виявити інформацію, яку під час допиту свідок не повідомляв.