Ссылки

Тема № 2.3 Альтернативні способи вирішення справи клієнта

План

1 Конфлікти та альтернативні способи їх вирішення

2.Основи ведення переговорів.

3. Особливості медіації.

Література

  1. Альтернативні підходи до розв’язання конфліктів: теорія і практика застосування / Улад.: Н. Гайдук, І Сенюта, О.Бік, Х. Терешко. –Львів : ПАІС, 2007.-296 с.
    1. Профессиональные навыки юриста: Опыт практического обучения.- М.: Дело, 2001.-416 с.
    2. Диксон Ч. Конфликт. СПб, 1997
    3. Судовий департамент при Верховному суді РФ (www.supcourt.ru)
    4. Інформаційний сервер Верховного суду України (www.viaduk.net)
      1. Носырева Е.И. Альтернативное разрешение гражданско-правовых споров в США. Воронеж., 1999.
      2. Цивільний процесуальний кодекс України: Офіц. Видання.-К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005.-192 с.
        1. Дерябо С.Д. Ясвин ВА. Гроссмейстер общения. – М., 1996. с.14
        2. Бородкин Ф.М., Коряк НМ. Внимание: конфлікт. Новосибирск, 1989
        3. Запрудський Ю.Г. Соціальний конфлікт. Ростов-на –Дону. 1992
        4. Курбатов В.И. Как успешно провести переговоры. Ростов-на –Дону. 1997
        5. Лебедева М.М. Вам предстоят переговоры. М., 1993
        6. Зеркин ДП.Основі конфликтологии.Ростов на –Дону, 1998
        7. Андреев ВН Конфликтология: исскуство спора, ведения переговолров, разрешения конфликтов. Казань, 1992
        8. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражения. М. 1990
        9. Дж. Ходжсон Переговоры на равных Минск, 1998
        10. Конфліктологія/под. ред.. А.С. Капмина СПб.1999 с.12
        11. Аллахвердова О.В. Медиация (пособие для посредников-медиаторов)/Межрегиональное общественное движение «Конфликтологический форум. СПб, 1999. С.13-15»


1.

Конфлікти та альтернативні способи їх вирішення

Кожна людина належіть до певної соціальної та вікової групи, класу, раси, статті і саме в наслідок цього, часто стикається з ситуаціями, коли  поведінка інших людей не відповідає її правилам, уявленню, вимогам,  що призводить до виникненню конфліктів.

Поняття «конфлікт» походить від латинського слова «confliktus», що означає «зіткнення». Тобто зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденції у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних відносинах індивідів чи груп людей, які пов’язані з гострими негативними емоціями, переживаннями. [1, c. 10] За суттю конфлікт означає суперечність, неузгодженість, розбіжність, боротьбу між думками, інтересами, бажаннями людей. Бувають випадки коли у стосунках між індивідами панує ворожнеча, непорозуміння, роздратованість, нетерпимість, але вони намагаються приховувати і не визнавати, що між ними існує конфлікт. Однак якщо людина ігнорує конфлікт, уникнути вона його не може. Він буде розвиватись ускладнюючи життя, як безпосередньо індивідууму, так і його оточенню, загострюватись до моменту «кипіння». Небезпечність такого конфлікту полягає у тому, що з часом до нього втягується все більше людей і може стати загрозою як для певної групи, класу та навіть миру.

Постає питання: конфлікт виконує тільки негативну функцію чи може виконувати і позитивну?

Щоб скласти об'єктивне уявлення про конфлікт, спробуємо виділити в ньому не тільки негативні, але і позитивні моменти:

Позитивні:

Негативні:

емоційна розрядка

розрив відносин

вирішення суперечки

невирішена проблема

отримання бажаного результату

поразка

прояснення позицій сторін і т.д

розхитані нерви і т.д

Табл. 1.1. [2, c.297]

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Оставить комментарий

Поиск
Архивы