ТЕМА № 2.1. Аналіз матеріалів справи та вироблення позиції по ній.
План
- 1. Поняття та суть аналізу справи.
- 2. Аналіз фактичних обставин справи.
- 3. Аналіз правової основи.
- 4. Аналіз доказів.
- 5. Вироблення позиції по справі.
Література
- Єлов В.А. Формування окремих професійних навичок роботи з клієнтом у студентів юридичних факультетів: навч. посіб. для студентів та викладачів юридичних вузів, практикуючих юристів – Луцьк. РВВ «Вежа» Волинського державного університету ім.. Л. Українки, 2004.- 72 с.
- Воскобитова Л.А., Сев. Кав ГТУ, Анализ фактических обстаятельств дела, Летняя школа «Академия прав человека» для студентов юридических вузов Росии и СНГ. Рабочая тетрадь. 25 июля – 2 августа 2001 года. Ставрополь. 2001.- с.5
- Ващюк О. і Гера Р.Посібник консультанта юридичних клінік. - Львів: ПАІС, 2008.-248
- Профессиональные навыки юриста: Опыт практического обучения. -М.: Дело, 2001.-416 с.
- Єлов В.А. Самчук З.Ф. Навчально-методичний посібник (модуль) з цивільного права (для викладачів юридичних клінік) – Луцьк. РВВ «Вежа» Волинського державного університету ім.. Л. Українки, 2004.- 72 с.
- Мейхєрн К. Професійні навики адвокатів.// Матеріали конференції.- Москва., 4-9. 07.1998
- Бідюкова М.С., Колесник М.О., Соловйова Л.М. Особливості роботи з клієнтом, який потребує допомоги у кримінальній справі.- м. Суми.-навч. посіб.,-2006.-143 с.
- Зразки процесуальних документів (заяви, позовні заяви, скарги, клопотання) / Укладачі: Лядецький М.М. Хавронюк М.І. Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практичний посібник.-К.: Атака, 2006.-352 С.
- Андрусяк Т. Г. Теорія держави і права. - Львів: Фонд „Право для України", 1997.
10. Лисенков С.Л. Теорія держави і права: Підруч. - К.: Юрінком Інтер, 2005.
11. Цвік М. В., Ткаченко В.Д., Петришин О. В. Загальна теорія держави і права. - X.: „Право", 2002.
12. Бобровник С. В. Колізійні норми в системі засобів правового регулювання // Правова держава: Щорічник наук. пр. Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - К., 2001. - Вип. 12. -С. 69-76.
1.
Поняття та суть аналізу справи.
В процесі інтерв'ювання консультант отримує в своє розпорядження масу різної інформації про ситуацію, що склалася в особи, що звернулася (клієнта). Інформації буває настільки багато, що навіть юрист-професіонал відразу не визначиться , яка інформація є зайвою, а яка має важливе значення для вирішення справи. Саме тому, для того, щоб правильно зрозуміти проблему і виробити стратегію щодо її рішення, перш за все необхідно цю інформацію проаналізувати.
Юристи-практики вважають, що аналіз справи, являється найбільш важливим і складним етапом у роботі з клієнтом. Складність полягає в тому, що не дивлячись на те, що кожен юрист щоденно у своїй професійній діяльності стикається з необхідністю аналізувати матеріали різних справ, чітко і послідовно описати технологію аналізу справи, йому досить складно. Адже основу аналізу справи складає процес мислення, побудови виводів і висновків, а, як відомо, такий процес індивідуальний у кожного людини. Тому треба розуміти, що методика аналізу справи виробляється у юриста-професіонала виходячи з його особливостей мислення поступово, в процесі накопичення досвіду і є за великим рахунком його своєрідною особистою "візитною карткою", елементом його власного іміджу. Саме тому, такий етап як «аналіз справи» - вимагає від студента-консультанта дотримання вже вироблених правил, основаних на досвіді юристів-практиків, проведення такого аналізу з використанням строгої логіки і розвиненої уяви.
Взагалі аналіз матеріалів справи починається вже під час інтерв'ювання. Виражається це, наприклад, в тому, що консультант, слухаючи клієнта, частково аналізує ситуацію і дає їй попередню кваліфікацію. Виходячи з виводів даного аналізу, консультант уточнює за допомогою питань розповідь клієнта. Проте необхідно застерегти і від змішування цих двох етапів: важно пам'ятати, що це самостійні процеси роботи над справою, перед якими стоять різні завдання, і їх паралельне опрацювання доступне лише професіоналам, що мають великий досвід практичної роботи. Для студентов-консультантов, які такого досвіду не мають, доцільно чітко розділяти в часі процес інтерв'ювання і процес аналізу справи, допускаючи в процесі інтерв'ювання лише частковий аналіз справи. Основна ж робота, пов'язана з аналізом справи, повинна відбуватися після інтерв'ювання, тобто в період між першою і подальшими зустрічами з клієнтом.