ТЕМА № 1.2. Професійна відповідальність та етика юриста.
План
- 1. Етика в юридичній професії. Нормативні акти, що регулюють питання професійної етики.
- 2. Професійна відповідальність та підстави її настання.
- 3. Етичні принципи в роботі практикуючого юриста
Література:
- Тлумачному словнику російської мови /за редакцією проф.. Д.Н. Ушакова.-М., 1940.-Т.ІV.-Столб. 1436
- Ожегов С.І. Словник російської мови.- М., 1984.-С.791,310,360
- Словник з етиці/ під редакцією А.А. Гусейнова, І.С, Кона.-М, 1989.-С.278
- О. Ващюк і Р.Гера Посібник консультанта юридичних клінік. - Львів: ПАІС, 2008.-248
- Професійні навики юриста: Досвід практичного навчяння.-М.:Дело, 2001.-416 с.
- Правила адвокатської етики // Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури від 1.10.1999 , N 6/VI.-: Юридичний вісник України, N 46, 18 — 24.11.1999 р.
- Кодекс професійної етики судді: Затверджено V з'їздом суддів України 24.10.2002 // Вісник Верховного Суду України”, N 5, вересень — жовтень, 2002 р
- Про адвокатуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України , 1993, N 9, ст.62)
- Бідюкова М.С., Колесник М.О., Соловйова Л.М. Особливості роботи з клієнтом, який потребує допомоги у кримінальній справі. -навч. посібник.-м. Суми.-2006.-143 с.
1.
Етика в юридичній професії. Нормативні акти, що регулюють питання професійної етики.
Ми вже з’ясували які професійні якості повинен мати практикуючий юрист для здійснення своєї діяльності. Але разом з професійними якостями юрист повинен дотримуватись загальноприйнятих норм етики і моралі.
Що таке етика і мораль і чим відрізняються між собою ці два поняття.
У тлумачному словнику російської мови за редакцією проф.. Д.Н. Ушакова, поняття «Етика» визначається як – вчення про основні принципи моральності і про норми людської діяльності з погляду понять про добро і зло. [1, cтолб. 1436]. С.І. Ожегов, у словнику російської мови, визначає «Етику», як 1) філософське вчення про моральність, про правила поведінки; 2) як норми поведінки, мораль, сукупність етичних правил серед членів якого-небудь суспільства, якої-небудь суспільної групи, професії; [2, c. 310, 360, 791,] У словнику з етиці, під редакцією А.А. Гусейнова, І.С, Кона «Етика» визначається як 1) одна із форм ідеології – вчення про мораль, її розвиток, принципи норми і ролі в суспільстві; 2) сукупність норм поведінки, мораль якої-небудь суспільної групи, професії. «Мораль » визначається у цьому ж словарі, як правила моральності, а також сама моральність, а «Моральність», як правила, що визначають поведінку, духовні і душевні якості, необхідні людині в суспільстві, а також виконання цих правил, поведінка. [3, c. 278] «Мораль» з лат. (mores-нрави), це одна з форм суспільної свідомості, що виконує функцію регулювання поведінки людей у всіх сферах суспільного життя. Це система вимог до людини.
Автори О. Ващюк і Р.Гера, [4] визначають «Мораль», як сукупність вимог, приписів, норм і принципів поведінки людини у ставленні її до суспільства, соціальних інститутів, суб’ктів інших людей і самої себе з позиції добра і зла.
І визначають ознаки: 1. Суспільний характер; 2. Об’єктивність – мораль не залежить від волі конкретної людини, оскільки її створення – тривалий історичний процес. 3. Виражає інтереси суспільства. 4. Нормативний характер – існує у формі і принципів, які закріплюють дозволену або заборонену поведінку. 5. Імперативний та універсальний характер – норми моралі обов’язкові для кожної людини у всіх життєвих ситуаціях.
6. Специфіка механізму регулювання поведінки людини: шляхом вироблення духовних цінностей (уявлення про добро і зло, справедливість, відповідальність, почуття дружби, любові), які сприймаються моральною свідомістю людини, перетворюються в її ціннісні орієнтири, переконання, й реалізуються у вчинках. 7. Специфіка у санкціях (совість, громадський осуд). 8. Підтримує і захищає єдність та цілісність спільноти. [4]